песня дивлюсь я на небо

Ответ от Игорь Коваль[гуру]
Михайло Петренко НЕБО (Уривок)Дивлюся на небо та й думку гадаю, Чому я не сокіл, чому не літаю, Чому мені, Боже, ти крильців не дав? Я землю б покинув і в небо злітав! Далеко за хмари, подальше від світу, Шукать собі долі, на горе привіту, І ласки у зірок і сонця просить, У світі їх яснім все горе втопить; Бо долі ще змалку здаюся не любий, Я наймит у неї, хлопцюга приблудний; Чужий я у долі, чужий у людей: Хіба ж хто кохає нерідних дітей? Кохаюся лихом, привіту не знаю, І гірко, і марно свій вік коротаю, І в горі спізнав я, що тільки одна — Далекеє небо, — моя сторона. І на світі гірко; як стане ще гірше, Я очі на небо, мені веселіше! 1 в думках забуду, що я сирота, І думка далеко, високо літа. Коли б мені крилля, орлячі ті крилля, Я землю б покинув і на новосілля Орлом бистрокрилим у небо польнув, І в хмарах навіки од світа втонув! * * * Туди мої очі, туди моя думка, Де ти живеш, Галю, сердешна голубка; Од раннього ранку до пізньої ночі Я плачу без тебе і виплакав очі; А ти мого горя не чуєш, не знаєш. О, як болить серце, як тебе згадаєш! Дарма топлю очі далеко за гори: Я Галі не бачу. Зате ж люте горе, Мов тая гадюка, коло серця в\'ється; О, як йому тяжко, о, як воно б\'ється! Дарма топлю очі в крайнебо блакитне: Для всіх воно ясне, ласкаве, привітне, По ньому так пишно місяць ясний ходе, І тисяча тисяч зірок за ним броде; Від його ж на мене недолею віє; Як гляну в крайнебо, серденько заниє, Останнюю радість од серця одгоне, Тумане очиці, душу горем томе; Бо там за горою, де зіронька сяє, Там, там моя мила голубка витає, Закрилась від мене і небом, й горами, А я тут зостався з горем та сльозами. Туди ж мої очі, туди моя думка, Де ти живеш, Галю, сердешна голубка!