Итог первой мировой войны
Автор Mahina Alieva задал вопрос в разделе Прочее о городах и странах
итоги первой мировой войны и получил лучший ответ
Ответ от Aziza Ahmedova[активный]
Основной итог, это Германия и её союзники, то есть были отобраны колонии Германии в Африке и в Азии (Япония взяла мандат) , была повержена Османска империя, её владения в ближнем востоке поделили между собой мандатом лиги нации Англия и Франция. Австро-Венгрия распалась на несколько государств. Но война началась из-за предела мира и сбыта товаров, Германия с её мощным экономическим потенциалом канула в средние века, а США, Англия и Франция получили новые колонии и рынки сбыта своих товаров.
Ответ от T4ntt[гуру]
Две супердержавы в Европе в руинах, остальные ликуют
Две супердержавы в Европе в руинах, остальные ликуют
Ответ от Fima gergus[гуру]
Итоги Первой мировой войны
Первая мировая война одна из самых длительных, кровопролитных и значительных по последствиям в истории человечества. Она продолжалась более четырех лет. В ней участвовали 33 страны из 59-ти, обладавших в то время государственным суверенитетом. Население воюющих стран составило свыше 1,5 млрд. человек, то есть около 87% всех жителей Земли. Под ружьё было поставлено в общей сложности 73,5 млн. человек. Более 10 млн. было убито и 20 млн. ранено. Жертвы среди мирного населения, пострадавшего от эпидемий, голода, холода и др. бедствий военного времени также исчислялись десятками миллионов.
Недостатки и просчёты мирного урегулирования после Первой мировой во многом подготовили почву для Второй мировой войны. Трагедия, которая постигла человечество в середине XX в. , бросила тень забвения на Первую мировую войну. Между тем она оставила глубокий след в современной истории. С течением времени это становится всё более очевидно. Первая мировая война изменила привычки и нравы людей, сделала их более терпимыми к государственным формам насилия и посеяла зёрна будущих международных конфликтов, которые проросли кровавыми столкновениями уже в наше время, например в Югославии в начале 90-х гг..
Потребности военного времени заставили правительства воюющих стран прибегнуть к государственному регулированию промышленного и сельскохозяйственного производства, нормированию цен и потребления, распределению трудовых ресурсов и товаров, дозированию общественно значимой информации. Всё это не только расширило функции государства, но фактически поставило его над обществом. Здесь несомненно кроется источник усиления тоталитарных тенденций в жизни стран и народов в середине XX в.
Из опыта Первой мировой войны во многом исходили теоретики и практики не только фашистской командной экономики в Германии и Италии, но и "социалистического планового хозяйства" в СССР. Прямо или косвенно он повлиял и на опыт государственного регулирования в демократических странах, например на разработку "нового курса" в США. Лишь в результате либеральных реформ и преобразований, охвативших мир в последней трети нашего столетия, человечество постепенно расстается с этим наследием.
Итоги Первой мировой войны
Первая мировая война одна из самых длительных, кровопролитных и значительных по последствиям в истории человечества. Она продолжалась более четырех лет. В ней участвовали 33 страны из 59-ти, обладавших в то время государственным суверенитетом. Население воюющих стран составило свыше 1,5 млрд. человек, то есть около 87% всех жителей Земли. Под ружьё было поставлено в общей сложности 73,5 млн. человек. Более 10 млн. было убито и 20 млн. ранено. Жертвы среди мирного населения, пострадавшего от эпидемий, голода, холода и др. бедствий военного времени также исчислялись десятками миллионов.
Недостатки и просчёты мирного урегулирования после Первой мировой во многом подготовили почву для Второй мировой войны. Трагедия, которая постигла человечество в середине XX в. , бросила тень забвения на Первую мировую войну. Между тем она оставила глубокий след в современной истории. С течением времени это становится всё более очевидно. Первая мировая война изменила привычки и нравы людей, сделала их более терпимыми к государственным формам насилия и посеяла зёрна будущих международных конфликтов, которые проросли кровавыми столкновениями уже в наше время, например в Югославии в начале 90-х гг..
Потребности военного времени заставили правительства воюющих стран прибегнуть к государственному регулированию промышленного и сельскохозяйственного производства, нормированию цен и потребления, распределению трудовых ресурсов и товаров, дозированию общественно значимой информации. Всё это не только расширило функции государства, но фактически поставило его над обществом. Здесь несомненно кроется источник усиления тоталитарных тенденций в жизни стран и народов в середине XX в.
Из опыта Первой мировой войны во многом исходили теоретики и практики не только фашистской командной экономики в Германии и Италии, но и "социалистического планового хозяйства" в СССР. Прямо или косвенно он повлиял и на опыт государственного регулирования в демократических странах, например на разработку "нового курса" в США. Лишь в результате либеральных реформ и преобразований, охвативших мир в последней трети нашего столетия, человечество постепенно расстается с этим наследием.
Ответ от Марія Білівец[новичек]
Війна викликала небувале напруження людських ресурсів воюючих країн, які мобілізували до своїх збройних сил понад 70 млн осіб, у тому числі країни Антанти - більше 45 млн, коаліція Центральних держав - 25 млн осіб. Таким чином, з матеріального виробництва було вилучено найпродуктивнішу за фізичним станом і віком частину чоловічого населення. Відсоток мобілізованих щодо працездатного чоловічого населення був надзвичайно високим і в усіх воюючих країнах сягав у середньому 50 %, а в деяких із них, зокрема у Франції - ще вище. Тому збройна боротьба повсюдно здійснювалася не кадровими, добре навченими арміями мирного часу, а, переважно багатомільйонними військовими формуваннями, які були нашвидкуруч укомплектовані вчорашніми робітниками, селянами та представниками інших соціальних прошарків, призваних за мобілізацією в ході самої війни. Ця суттєва обставина істотною мірою визначила великі військові втрати.
Небачені в історії воєн людські втрати стали найтрагічнішим підсумком Першої світової війни. 10 мільйонів убитих і померлих від ран солдатів, матросів і офіцерів усіх воюючих держав сплатили своїм життям авторам і організаторам цієї всесвітньої варварської авантюри. 20 млн осіб було поранено, з них 3,5 млн стали інвалідами на все життя.
У цілому ця війна відзначалася своїм запеклим характером. Давалися взнаки певні особливості й дикунські людиноненависницькі традиції воюючих країн. Відзначалися, зокрема, своєю крайньою жорстокістю специфічні прусські методи воєнних дій, в яких ігнорувалися норми міжнародного права, людської моралі та звичаїв війни, що вже склалися історично й мали певні риси гуманності. Кайзер Вільгельм II, наприклад, сповідуючи сумнозвісну ідею "бліцкригу", давав таку настанову своїм генералам: "Усе повинно бути втоплене у вогні та крові, необхідно вбивати чоловіків і жінок, дітей і стариків, не можна лишати жодного будинку, жодного дерева. Цими терористичними методами, єдиними, що здатні залякати такий вироджений народ, як французи, війну буде закінчено менш ніж за два місяці, в той час, коли я візьму до уваги гуманні міркування, війна триватиме кілька років".
Сумну першість за кількістю втрат виборола, однак, не Франція, а Росія: 2 млн 300 тис. її солдатів - росіян, українців, представників інших народів навічно лишилися на полях битв. Німеччина втратила 2 млн осіб, Австро-Угорщина - 1 млн 440 тис, Франція - 1 млн 383 тис. У цілому це становить 66,6 % усіх втрат. Навіть Великобританія, яка послідовно дотримувалася свого принципу "воювати чужими арміями", втратила 744 тис. осіб, Італія - майже 700 тис, США - 53 тис осіб.
Війна викликала небувале напруження людських ресурсів воюючих країн, які мобілізували до своїх збройних сил понад 70 млн осіб, у тому числі країни Антанти - більше 45 млн, коаліція Центральних держав - 25 млн осіб. Таким чином, з матеріального виробництва було вилучено найпродуктивнішу за фізичним станом і віком частину чоловічого населення. Відсоток мобілізованих щодо працездатного чоловічого населення був надзвичайно високим і в усіх воюючих країнах сягав у середньому 50 %, а в деяких із них, зокрема у Франції - ще вище. Тому збройна боротьба повсюдно здійснювалася не кадровими, добре навченими арміями мирного часу, а, переважно багатомільйонними військовими формуваннями, які були нашвидкуруч укомплектовані вчорашніми робітниками, селянами та представниками інших соціальних прошарків, призваних за мобілізацією в ході самої війни. Ця суттєва обставина істотною мірою визначила великі військові втрати.
Небачені в історії воєн людські втрати стали найтрагічнішим підсумком Першої світової війни. 10 мільйонів убитих і померлих від ран солдатів, матросів і офіцерів усіх воюючих держав сплатили своїм життям авторам і організаторам цієї всесвітньої варварської авантюри. 20 млн осіб було поранено, з них 3,5 млн стали інвалідами на все життя.
У цілому ця війна відзначалася своїм запеклим характером. Давалися взнаки певні особливості й дикунські людиноненависницькі традиції воюючих країн. Відзначалися, зокрема, своєю крайньою жорстокістю специфічні прусські методи воєнних дій, в яких ігнорувалися норми міжнародного права, людської моралі та звичаїв війни, що вже склалися історично й мали певні риси гуманності. Кайзер Вільгельм II, наприклад, сповідуючи сумнозвісну ідею "бліцкригу", давав таку настанову своїм генералам: "Усе повинно бути втоплене у вогні та крові, необхідно вбивати чоловіків і жінок, дітей і стариків, не можна лишати жодного будинку, жодного дерева. Цими терористичними методами, єдиними, що здатні залякати такий вироджений народ, як французи, війну буде закінчено менш ніж за два місяці, в той час, коли я візьму до уваги гуманні міркування, війна триватиме кілька років".
Сумну першість за кількістю втрат виборола, однак, не Франція, а Росія: 2 млн 300 тис. її солдатів - росіян, українців, представників інших народів навічно лишилися на полях битв. Німеччина втратила 2 млн осіб, Австро-Угорщина - 1 млн 440 тис, Франція - 1 млн 383 тис. У цілому це становить 66,6 % усіх втрат. Навіть Великобританія, яка послідовно дотримувалася свого принципу "воювати чужими арміями", втратила 744 тис. осіб, Італія - майже 700 тис, США - 53 тис осіб.
Ответ от Ваня лобин[новичек]
Боевые потери русской армии убитыми в боях (по разным оценкам от 775000 до 911000 человек) соответствовали таковым потерям Центрального блока как 1:1 (Германия потеряла на русском фронте примерно 303000 человек, Австро-Венгрия — 451000 и Турция — примерно 151000). Россия вела войну с гораздо меньшим напряжением сил, чем её противники и союзники… Даже с учётом значительных санитарных потерь и умерших в плену общие потери были для России несравненно менее чувствительны, чем для других стран…
Доля мобилизованных в России была наименьшей — всего лишь 39 % от всех мужчин в возрасте 15-49 лет, тогда как в Германии — 81 %, в Австро-Венгрии — 74 %, во Франции — 79 %, Англии — 50 %, Италии — 72 %. При этом на каждую тысячу мобилизованных у России приходилось убитых и умерших 115, тогда как у Германии — 154, Австрии — 122, Франции — 168, Англии — 125 и т. д., на каждую тысячу мужчин в возрасте 15-49 лет Россия потеряла 45 человек, Германия — 125, Австрия — 90, Франция — 133, Англия — 62; наконец, на каждую тысячу всех жителей Россия потеряла 11 человек, Германия — 31, Австрия — 18, Франция — 34, Англия — 16.
Боевые потери русской армии убитыми в боях (по разным оценкам от 775000 до 911000 человек) соответствовали таковым потерям Центрального блока как 1:1 (Германия потеряла на русском фронте примерно 303000 человек, Австро-Венгрия — 451000 и Турция — примерно 151000). Россия вела войну с гораздо меньшим напряжением сил, чем её противники и союзники… Даже с учётом значительных санитарных потерь и умерших в плену общие потери были для России несравненно менее чувствительны, чем для других стран…
Доля мобилизованных в России была наименьшей — всего лишь 39 % от всех мужчин в возрасте 15-49 лет, тогда как в Германии — 81 %, в Австро-Венгрии — 74 %, во Франции — 79 %, Англии — 50 %, Италии — 72 %. При этом на каждую тысячу мобилизованных у России приходилось убитых и умерших 115, тогда как у Германии — 154, Австрии — 122, Франции — 168, Англии — 125 и т. д., на каждую тысячу мужчин в возрасте 15-49 лет Россия потеряла 45 человек, Германия — 125, Австрия — 90, Франция — 133, Англия — 62; наконец, на каждую тысячу всех жителей Россия потеряла 11 человек, Германия — 31, Австрия — 18, Франция — 34, Англия — 16.
Ответ от 22 ответа[гуру]
Привет! Вот подборка тем с похожими вопросами и ответами на Ваш вопрос: итоги первой мировой войны